Видатні вчені світу

Альберт Ейнштейн (1879–1955) — видатний фізик-теоретик, один із засновників сучасної фізики та автор теорії відносності. У 1921 році він отримав Нобелівську премію з фізики за пояснення закону фотоелектричного ефекту. Його наукові праці докорінно змінили уявлення людства про простір, час, масу та гравітацію.

Сер Ісаак Ньютон (1643–1727) — видатний англійський фізик, математик, астроном і філософ, який заклав фундамент класичної механіки та сучасної фізичної оптики. Його фундаментальна праця «Математичні начала натуральної філософії» визначила розвиток світової науки на кілька століть уперед

Нікола Тесла (1856–1943) — видатний сербський та американський винахідник, фізик та інженер, чиї відкриття в галузі електротехніки сформували сучасний світ. Він запатентував понад 300 винаходів, створив систему змінного струму, заклав основи радіозв'язку та передбачив появу бездротових технологій.

Марія Склодовська-Кюрі — видатна польська та французька науковиця, яка виросла в Польщі, але головні свої відкриття зробила у Франції. Вона є першою жінкою-лауреаткою Нобелівської премії та єдиною людиною в історії, яка отримала цю нагороду у двох різних наукових галузях: фізиці та хімії.

Ключові досягнення

Відкриття елементів: Разом із чоловіком П'єром Кюрі відкрила два нові радіоактивні елементи — полоній (названий на честь її батьківщини Польщі) та радій.
Термінологія: Увела в науку термін «радіоактивність».
Медичний внесок: Створила перші мобільні рентгенівські пункти під час Першої світової війни для допомоги пораненим солдатам.

Чарльз Роберт Дарвін (12 лютого 1809 — 19 квітня 1882) — видатний англійський натураліст, біолог і геолог, який створив наукову теорію еволюції живих організмів. Його революційна концепція докорінно змінила біологічну науку та уявлення людства про розвиток життя на Землі

Микола Михайлович Амосов (1913–2002) — видатний український вчений-медик, легендарний кардіохірург, один із засновників легеневої та серцевої хірургії в Україні, письменник та основоположник вітчизняної біокібернетики. Він заснував Національний інститут серцево-судинної хірургії в Києві та врятував тисячі життів. У 2008 році під час загальнонаціонального опитування його визнали другим «великим українцем усіх часів» після Ярослава Мудрого.

Сергій Павлович Корольов — видатний український радянський вчений, авіаконструктор та головний конструктор ракетно-космічних систем, який став основоположником практичної космонавтики. Саме під його безпосереднім керівництвом було розпочато космічну еру людства

Борис Євгенович Патон (27 листопада 1918 — 19 серпня 2020) — видатний український науковець, всесвітньо відомий фахівець у галузі електрозварювання, металургії та технології металів, а також багаторічний керівник української науки.
Під його керівництвом було створено унікальну технологію зварювання м'яких тканин людини та тварин, яку успішно використовують у хірургії для безкровних операцій.
Організував дослідження зі зварювання у відкритому космосі та в умовах глибоководдя. Автор понад 1200 наукових публікацій та більш ніж 400 винаходів.

Володимир Іванович Вернадський (1863–1945) — всесвітньо відомий український природознавець, філософ-мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, а також один із засновників і перший президент Української академії наук (нині — Національна академія наук України). Він створив фундаментальне вчення про біосферу та ноосферу, що змінило уявлення про роль живих організмів на планеті Земля

Іван Павлович Пулюй (2 лютого 1845 — 31 січня 1918) — видатний український фізик, електротехнік, винахідник, публіцист та громадський діяч, який став одним із піонерів у дослідженні Х-променів (відомих сьогодні як рентгенівські). За допомогою свого приладу він отримував рентгенограми надзвичайної чіткості та першим зробив знімок повного скелета людини (дитячого) для медичної діагностики. Пулюй дослідив та описав природу цих променів задовго до офіційного оголошення відкриття Вільгельмом Рентгеном. Однак через запізнення з публікацією та відсутність широкої комунікації у пресі пріоритет і першу Нобелівську премію 1901 року отримав саме німецький колега